Українська мова

Плани-конспекти уроків з української мови для 8 класу з використанням елементів текстоцентричної технології
Урок № 1
Тема: Вступ. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу
Мета: пояснити основні функції мови, основну увагу зосередивши на таких, як  гносеологічна,  комунікативна, волюнтативна; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, комунікативні вміння, емоційну й  естетичну сфери, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: таблиця «Функції мови», підручник.
Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку.
ІІІ. Розвиток неперервної пошукової  пізнавальної  активності восьмикласників.
Творче спостереження з елементами аналізу
Ø Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор ? До якого типу мовлення належить текст ? Який стиль мовлення використано у тексті?
Текст
Слово вчить і клекоче, коле і пестить, підносить і очищає, воно може бути ковадлом і струною, кастетом і опахалом, тавром і знаменом, аналітичною лупою і монументом. Ми висловлюємо спонуку і згоду, радість і горе. Захоплення красою. Надію в молитві і в «Я тебе люблю». Слово – засіб порозуміння між людьми. Словом ми осягаємо світ – це інструмент пізнання, найцінніший дар природи. Людину і людство створило слово. Ми всі діти слова – від колискової пісні, від зародку цивілізації. Слово – ген культури, душа народу, жива пам’ять про все, що при нас і до нас було. У слові ми знаходимо свій самовияв, своє особисте «Я».Словом облаштовуємо довкілля – це робоче знаряддя і продуктивний чинник, що оцінюється в економічних вимірах, прибутками і збитками, заможністю і злиднями. Слово імпортується й іде на експорт. Слово – «ясна зброя» (М. Рильський), «зброя іскриста» (Леся Українка). Енергія атома, мирного чи злого, кориться йому, бо перед ним – слабка. Слово – це лінгвосфера Землі у локоні телерадіоефіру. Словом ми творимо світ фантастичних образів. Слово – лихе чи привітне, криве чи ласкаве, гостре чи улесливе, чорне чи красне, чесне чи нещире – є кодексом поведінки. З одного почутого слова ми розпізнаємо, хто є хто і звідки. Слово – візитна картка віку, професії, соціального стану. Країни і громадянства, рідного краю. Слово гуртує людей у народ і будує державу. Нарешті, слово охороняє культурну цілісність та інформаційний суверенітет нації від нашестя чужого слова (В.Радчук).
Ø За текстом визначте найважливіші функції мови і запишіть їх. Усно сформулюйте, що для Вас означає СЛОВО.
Опрацювання таблиці


ФУНКЦІЇ МОВИ

1. КОМУНІКАТИВНА:

за допомогою мови люди обмінюються думками й почуттями;
Без слова не буває діла. Без мови не підійдеш і до корови. (Нар. творч.)
2. ПІЗНАВАЛЬНА:
передовсім через мову людина пізнає світ, здобуває знання про нього;
Через мову щиро і правдиво  одкриваєть ся нам білий світ. (Д.Білоус.)
3.ВОЛЮНТАТИВНА (ВПЛИВУ):
засобом мови люди впливають одне на одного: переконують, спонукають, застерігають, надихають.
Словом можна вряту вати, можна й убити.  Красне слово – золотий ключ.  Холодним словом серця не запалиш. (Нар.творч.)
4.МИСЛЕОФОРМЛЮЮЧА:


думки формуються й виражаються тільки за допомогою мови;
І думка стала словом...  (М.Рильський.)
5.НОМІНАТИВНА (НАЗИВАННЯ):
за допомогою мови всі предмети, особи, явища тощо одержують свою назву;
Слово усе називає, а думка за словом поспішає.  (Нар.творч.)
6. ВИРАЖАЛЬНА:
Через мову людина розкриває свій інтелект і реалізує свої здібності;
Слово – це не просто звуки невловимі. Слово – згусток думки... (П.Пе ребийніс.)
7. ЕМОЦІЙНА:
за допомогою мови людина виражає свої почуття й пережи вання;
У кожнім слові сяє іскра серця. (Д.Луцен ко.) Слово в мене, як річка у лузі, і леліє, і гріє, й тече. (А.Ма лишко.) Слово пече без вогню. (Нар.творч.)
8. ЕСТЕТИЧНА:
через мову людина увиразнює свої смаки й уподобання; мова – основа мистецтва;
На все впливає мови чистота! Зір глибшає, і кращають уста, стає точнішим слух, а думка гнеться, як вітром розколихані жита. (Д.Павличко.)
9. ОБЄДНУВАЛЬНА:
мова обєднує людей, робить їх причетними до однієї спільноти.
І на землі немає більших втіх, ніж слово, що єднає нас  усіх. (О.Довгий.)

Творче осмислення висловлювання (робота в міні-групах).
Ø Прочитайте текст. Об’єднавшись в міні-групи, спростуйте або доведіть твердження, що від уміння спілкуватися залежить досягнення вершин у професійній діяльності.
Текст
Професійна діяльність неможлива без наявності контактів. Без обміну інформацією з метою успішного вирішення завдань. Спілкуання є вагомою складовою професійної діяльності. Існує думка, що в нашій країні майже 80% проблем будь-якої організації виникає внаслідок неефективного спілкування. Д. Рокфеллер стверджував, що «вміння спілкуватися з людьми – це товар, який можна купити так, як ми купуємо цукор або каву. І я заплачу за це вміння більше, ніж за щось інше на світі».
Спілкування, персональні контакти є одним з важливих параметрів, за якими журнал Foreign Policy визначає рівень глобалізації країни. У першу п'ятірку найглобалізованіших країн за цим показником увійшли Ірландія, Швейцарія, Сингапур та Нідерланди. Україна в цьому списку посідає 42 місце з 65 країн, що брали участь у рейтингу (Л.Г.Чайка).
Ø Чи легко виступати вам перед аудиторією?
Ø Чи завжди процесс спілкування приносить вам насолоду?
Ø Що потрібно для того, щоб бути цікавим співрозмовником?
ІV. Виконання  системи завдань творчого характеру
Складання сенкану зі словом «мова».
Мова.
Українська, милозвучна.
Об’єднує, впливає, увиразнює.
Піднімає духовний світ людини.
Скарб.
Лінгвістична гра «Закінчи речення».
З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з... 
Знаряддя, що вивищує людину над світом - ….
І завжди і скрізь наш учитель – ….
Схованка мудрості й невмирущості народу -….
Знати мову потрібно….
Зникає мова - ……
Священний обов’язок кожного з нас -...
Диктант із завданням.
Завершити прислів’я.
Від ласкавих слів затихає… І від солодких слів буває… Який голос, такий і …. Лагідне слово – ключ до… Слово – не горобець, вилетить…. Гостре словечко коле ... . Бджола жалить жалом, а чоловік... Добре слово дім будує, а зле…. Гарне слово окрилює… Від щирого слова світ...
Народна творчість.
Для довідок. Грім. Гірко. Відголос. Серця. Не спіймаєш. Сердечко. Словом. Руйнує. Людину. Радіє.
Навчальний диктант
Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіваймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса (В.Сухомлинський).
Підбиття підсумків уроку
Домашнє завдання
Ø Підготуйте невеликий текст виступу на 2 хвилини на одну з тем: Мова – скарбниця духовності народу. Слово гуртує людей у народ і будує державу. Слово – візитна картка віку, професії, країни, рідного краю.

Урок № 30
Тема: Означено-особові речення.
Мета: дати поняття про означено-особові речення, пояснити способи вираження присудка з означено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати патріотичні почуття, повагу до людської індивідуальності; розвивати увагу, логічне мислення, память.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, таблиці, тексти.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Ø Відгадайте загадку. З’ясуйте, на дії чи на самому виконавцеві зосереджена увага в реченнях.
Не сиджу, а все стрибаю,
Дерева не полишаю.
Все кручуся, все верчуся.
Все ніяк не вгомонюся.
І банани, й ананаси,
Й інший плід з’їдаю ласо.
Людям – родич я далекий.
Хто ж я? Швидше розкумекай. (Мавпа).
Ø Визначте граматичні основи та форму вираження головного члена (особу, число, спосіб, час).
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.76).
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Творче спостереження на основі вірша з елементами аналізу
Ø Прочитайте виразно вірш. Дайте заголовок. Яка  тема його? Сформулюйте основну думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?
Навчаймося добра, як вчаться мови діти,
Щоб потім все життя його творить святе.
Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,
Тримаймо у серцях, як сонце золоте.
Даруймо для людей погожі дні весняні,
Щоб щедрим садом вік святився небокрай,
Щоби беріз пісні лунали до нестями
І повнився добром наш дім і рідний край.
Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг –
І кривда в нашу долю не поцілить.
Є ще спасіння від недуг людських,
Джерела віднайдімо лиш цілющі…
Мов подорожником торкнімося до них
Й добром розквітнуть, просвітліють душі.
Скропімо серце щире, не черстве
Людського милосердя еліксиром.
Воно, хоч кволе, знову оживе.
У справедливість й людяність повірить.
Ø Знайти головні члени речення. 
Ø Вказати форму вираження головного члена в односкладних реченнях.
Ø Пояснити роль означено-особових речень.
Ø Зясувати, чи є у вірші двоскладні речення.
Лінгвістичний експеримент (на основі вірша з попереднього завдання)
Ø Трансформувати односкладні речення у двоскладні. Увівши підмети, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос. Зробити висновок про стилістичну функцію односкладних означено-особових речень у мовленні.
Дослідження-характеристика
Ø Знайдіть пестливі слова. Яка їх роль у пісні? Який настрій переданий у пісні? Чим він викликаний? З якою метою дівчата плели вінки? Про що вони мріяли?
Ø Скориставшись схемою «Способи вираження головного члена означено-особових речень», указати спосіб морфологічного вираження головного члена в означено-особових реченнях.
Заплету віночок,
Заплету шовковий
На щастя, на долю,
На чорнії брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду,
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой, поплинь, віночку,
Прудко за водою,
На щастя, на долю
Милому зі мною.
Творче конструювання
Ø Назвіть вид односкладних речень. Свою думку доведіть.
10 умов успішного навчання
1.     Не обминайте труднощів.
2.     Відкрийте себе самі.
3.     Не дозволяйте нікому відвертати вашу увагу під час занять.
4.     Плануйте ввечері справи на завтра.
5.     У кінці дня підбивайте підсумки, з’ясовуйте причини невиконання запланованого.
6.     Не зазубрюйте матеріал, а намагайтесь осмислити його.
7.     Учіться чітко формулювати, відстоювати власну точку зору.
8.     Працюйте не лише головою, а й руками.
9.     Пробуйте свої сили в різноманітних видах діяльності.
Ø Використовуючи означено-особові односкладні речення, за поданим зразком складіть поради однокласникам на тему: «Щоб стати щасливим, ти маєш…»
(Приклад учениці)
Щоб стати щасливим маєш:
1.     По-доброму стався до інших.
2.     Завжди будь готовим допомогти людині, яка потребує твого співчуття, поради або допомоги.
3.     Будь-яку працю перетворюй на творчість.
4.     Пам’ятай, що гроші важлива складова твого життя. Але не головна.
5.     Даруй щастя людині, яку любиш. І цінуй її щире ставлення до тебе.
6.     Постійно працюй над вдосконаленням власної особистості.
7.     Сприймай життя оптимістично.
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.
Термінологічний диктант
1) Підмет і присудок – це головні члени речення, (граматична основа).
2) Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена речення, називається односкладним.
3) Дієслово має два числа – однину і множину.
4) Дієслово має три способи – дійсний, умовний,наказовий.
5) Є такі види односкладних речень з головним членом у формі присудка: означено-особові; неозначено-особові; узагальнено-особові; безособові.
6) Дієслово має три часи – теперішній, минулий, майбутній.
7)Односкладне речення головний член якого означає дію, яку виконує конкретна особа називається означено-особовим.
8) Головним членом в означено-особових  реченнях можуть  виступати дієслова у формах: 1-ї та 2-ї особи однини і множини теперішнього чи майбутнього  часу дійсного способу; 2-ї особи однини й множини називного способу.
VІ. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання. П. 17.
Ø Доповнити  порадами «Книгу про культуру поведінки» щодо того, що вихована людина поважає ім’я своє і чуже.
Поради
1.     Перевір,  як сам називаєш інших.
2.     Звертайся до іншого тільки на ім’я.
Урок  № 31
Тема: Неозначено-особові речення.
Мета: дати поняття про неозначено-особові речення, пояснити, на яку дію  вказує головний член неозначено-особового речення та  способи вираження присудка з неозначено-особових реченнях; формувати вміння впізнавати такі речення, визначати в них головний член та другорядні члени; виховувати повагу до сконденсованої у фольклорі народної мудрості; розвивати логічне мислення, увагу, память.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання:  підручник.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Творче спостереження
Ø Прочитати. У якій з колонок подано двоскладні речення, у якій – односкладні?  На яку дію вказують присудки  в односкладних реченнях?  Чи стосується виражена  присудками дія конкретних осіб?
Деякий час їхали мовчки.                Дівчата деякий час їхали мовчки.
Три дні дали на роздуми мені.        Три дні вони дали на роздуми мені.
Нас зустрічають хлібом-сіллю.       Господарі зустрічають гостей хлібом-сіллю.
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с.77).
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Творче спостереження на основі тексту з елементами аналізу
Ø Прочитайте текст.  Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Поясніть, як досягається цілісність і зв’язність тексту. Які мовні засоби  для цього використовуються?
Колиска
Колиски вішають на рівні грудей матері, що слугують своєрідним природним барометром. Коли у груди холодно, колиску піднімають вище грудей, якщо гаряче – опускають нижче. Для слабенької доньки готують калинову колиску, для бадьорої, здорової – з ясена чи верби. Маленьких, неспокійних хлопчиків кладуть в колиску з тополі. Здорової, спокійної вдачі – з дуба, явора.
Матрацики набивають соломою, під подушку кладуть квіт м’яти, чебрецю, материнки, деревію, сухоцвіту (О.Кириченко).
Ø    Чим би ви пояснили, що для дітей готували різні колиски? Чи пов’язано це з якістю деревини, з народною символікою? Випишіть окремо двоскладні і односкладні речення. Укажіть граматичну основу в кожному реченні і визначте, якими частинами мови виражені головні члени.
Ø    Яку функцію виконують односкладні неозначено-особові речення в мовленні.
Ø    До слова колиска доберіть спільнокореневі слова. У двох із них зробіть словотворчий розбір.
Пояснювальний диктант. Визначити вид односкладних речень.
Били його на токах залізних, пересипали в ночвах залізних. Жаром термітним пекли під боки, щитом броньованим толочили, і випивали останні соки, і виминали двожильні жили. В землю ввігнали за мить єдину зеренце, зерно, хлібну зернину. Воно ж , як людина, забувши втому, чекало весни й молодого грому. Зросло, підвелось. Перейшло обніжками й пошкандибало зеленими ніжками людину погодувати (А.Малишко).
Вибіркова робота. Запишіть заголовки до висловлювань відповідно до колонок таблиці.
Таблиця
Означено-особові
Неозначено-особові
Двоскладні речення
Бережи честь змолоду.
Вона береже родинне вогнище.
Люблю полтавську природу.
Народжуються зірки.
Пишіть листи і надсилайте вчасно.
Як зустрічають дорогих гостей.
Ворожили на долю.
Повіримо у наш оберіг.
У селі встають рано.
Творча робота
Ø  Уживаючи неозначено-особові речення, скласти й записати невелику інструкцію на одну з тем:
·        Як  спекти святковий пиріг.
·        Як посадити дерево.
·        Як  посадити квітку у вазон.
Творче конструювання
Ø Скласти розповідь про сім’ю  із 7-8 неозначено-особових речень , у яких головними членами виступали б слова: люблять; зустрічають; навчають; святкують; співають; готують.
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.
1. З’ясуйте, чи називаються виконавці дій в неозначено-особових реченнях.
2. Поміркуйте, у яких стилях мовлення здебільшого вживаються означено-особові речення.
3. Яку роль виконують означено-особові речення у художньому стилі мовлення.
VІ. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання
Ø Виписати з художньої літератури 6-7 односкладних неозначено-особових речень.

Урок  №39
Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним звязком). Кома  між однорідними членами речення.
Мета: дати поняття про однорідні члени речення як такі, що поєднуються між собою сурядним звязком, формувати вміння визначати їх у реченнях, ставити до них питання, визначати слово, до якого вони відносяться, розставляти коми в реченнях з однорідними членами, правильно інтонувати речення, ускладені однорідними членами; виховувати  повагу загальнолюд ських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, память.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Творче спостереження на основі тексту з елементами аналізу
Ø Прочитайте текст. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Поясніть, як досягається цілісність і зв’язність тексту. Які мовні засоби  для цього використовуються?
                                                               Гідність
Є така тонка і ніжна, сильна й мужня, недоторкана і незламна річ – гідність людської особистості. В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; душу її стрясає всепоглинаюча любов і відчуття мерзенності; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовитися від задоволення й піти на жертву в ім’я блага рідної. Близької людини; особливо гараздів дружини і дітей, треба підвестися силою своїх думок, переконань над почуттям і емоційним пориванням.
Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, користуватися літературними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і зустрічати свою останню годину. У найважчій ситуації – навіть тоді, коли життя здається нестерпним. Не можна переступати ту межу, за якою закінчується владарювання розуму над нашими вчинками і починається темна стихія інстинктів і егоїстичних бажань. Бережи, утверджуй, розвивай, піднось всю людську гідність! Корінь твоєї гідності – у благородних переконаннях і думках.
Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Шляхетність твоєї людської особистості виявляється в тому. Наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що є гідне і що є негідне. Гідне має стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство і огиду (В.Сухомлинський).
Ø Визначити члени речення, що відповідають на одне й те питання й відносяться до одного члена речення. Обрахуйте кількість однорідних членів речення у тексті. Дати визначення однорідним членам речення.
Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.102-103) і таблиці. «Однорідні члени речення»(с.102).
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Прочитати спроектовані через кодоскоп (заздалегідь записані на дошці) речення.
Ø Вказати в них однорідні члени речення. Визначити слово, до якого вони відносяться, поставити до них питання. Зясувати, якими членами речення – головними чи другорядними – вони є. У яких реченнях однорідні члени поєднуються тільки  за допомогою інтонації? У яких – за допомогою інтонації переліку та сполучників?
Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко). А тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко). Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї (В. Симоненко). Земля на прощання посміхнулась – і потемніла (Панас Мирний). Було щастя – не вернеться тепер (О. Квітневий).
Творча робота
Ø Поставити розділові знаки в схемах, розповісти правила вживання ком у реченнях з однорідними членами. (За потреби зверніться до таблиці).
O O O.
O і O і O.
O і O O і O.
О але О.
О О і О.
як О так і О.
Дослідження-характеристика
Ø Поміркуйте, чому: а) у першому реченні немає ком, хоча сполучник вжито двічі; б) у другому реченні перед першим сполучником ставиться кома, а перед другим - не ставиться.
1. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну
(А. Малишко).
2. Скресли ріки, і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя (Р. Іванченко).
Літературна вікторина
Ø За поданими рядами однорідних членів речення пригадайте назви творів української літератури, які вивчали у 6-8 класах. Назвіть авторів цих творів.
1. Очі материнські і білява хата; крилами і рожевим пір’ям; верби і тополі. 2. Росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’ї гаї; в тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. 3. Не винесли в море, не розмили в полі; дівоче серце, карі очі. 4. Чи живу, чи доживаю; не плачу й не сміюсь; впасти у кайдани, умирать в неволі. 5. Виє, гуляє, гне; стан високий, лист широкий. 6. Піймали та притискали; то щупачка, то сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких; зійшлися, стали розбирать.
Пояснювальний диктант
Ø Записати. Поставити  розділові знаки (подано без їх вилучення). Пояснити їх вживання.
Полтавщина виплекала багатьох талановитих земляків. Звідси пішов у мандри світом видатний український філософ, поет і просвітитель Григорій Сковорода. Над полтавською землею сходила зоря основоположника нової української літератури Івана Котляревського, тут формувався світогляд Миколи Гоголя, Панаса Мирного, Євгена Гребінки… З наших країв тягнуться корені роду Петра Чайковського, композиторів Георгія та Платона Майбород, Олександра Білаша, полтавського тембру голос Івана Козловського. Пісенні традиції Марусі Чурай продовжує Раїса Кириченко…
З нашої землі йшли до слави математик Михайло Остроградський. Хірург Микола Скліфософський, лікар Микола Касян, вчений-грунтознавець Василь Докучаєв, художники Григорій М’ясоєдов і Микола Ярошенко, педагоги Антон Макаренко й Василь Сухомлинський, геній космонавтики Юрій Кондратюк (Шаргей), письменники Олесь Гончар, Павло Загребельний, Володимир Малик, Олександр Ковінька, Пилип Капельгородський, Андрій Головко, Михайло Шевченко (Ю. Дмитренко-Думич).
V.Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.
Клоуз-тест
1.Однорідними можуть бути як… (головні), так і  …(другорядні) члени речення.
2. За змістом однорідні члени речення між собою...(рівноправні).
3.Назвати види зв'язку між однорідними членами речення: (сполучниковий сурядний, безсполучниковий, змішаний).
4. Однорідні члени речення за будовою можуть бути... (поширені й непоширені.)
5. Не є однорідними членами речення...( фразеологізми, повторювані слова.)
6. Розділові знаки, які ставляться між однорідними членами речення(,-:).
VІ. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання. П. 22, вправа  191.

Урок  № 44
Тема:  Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами речення. Двокрапка і тире при узагальнювальних  словах у реченнях з однорідними членами
Мета: пояснити правила вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами при однорідних членах; формувати вміння вирізняти в реченнях узагальнювальні слова при однорідних членах, правильно розставляти розділові знаки в таких реченнях, правильно інтонувати такі речення; виховувати  любов до природи рідного краю; розвивати  увагу, логічне мислення, емоційну сферу.
Тип уроків:  уроки  вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Творче спостереження на основі тексту з елементами аналізу
Ø Прочитайте текст. Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Поясніть, як досягається цілісність і зв’язність тексту. Які мовні засоби  для цього використовуються?
Чорнухинська земля межує з такими районами: Лохвицьким, Пирятинським, Лубенським, Варвинським Чернігівської області. Природний газ, нафта, пісок, глина, торф, кам’яна сіль – ось які корисні копалини переважають у Чорнухинському районі. Тут вирощують головні культури: озиму пшеницю, кукурудзу, цукровий буряк, соняшник. Залишки курганів городищ та поселень скіфського часу і періоду Київської Русі – все відлунює далеким минулим рідного краю («Полтавщина» Енциклопедичний довідник).
Ø    Визначити однорідні члени речення. Які слова супроводжують однорідні члени речення? Якою частиною мови вони виражені?
Ø    Зробіть висновок про те, де  стоять узагальнувальні слова по відношенню до однорідних членів і які розділові знаки їх супроводжують.
Робота з підручником. Опрацювання теретичного матеріалу (с.112).
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
Диктант з коментуванням
На всьому просторі  запорізьких степів водилася сила звірини й птахів. Тут були такі звірі: вовки, лисиці, дикі кішки, олені, лані, лосі, дикі кабани, ведмеді, зайці, бобри, куниці. Птахи водилися такі: лебеді, гуси, качки, дрохви, стрепети, лелеки, журавлі, тетеруки, куріпки, жайворонки. Білуга, севрюга, стерлядь, соми, коропи, судаки, окуні, щуки, карасі -  ця риба кишіла в ріках, озерах та лиманах козацьких вольностей.  У степах водилися комахи, як-от: бджоли, цвіркуни,  мурахи, таргани, павуки. З плазунів відомі  гадюки, вужі, жовтобрюхи тощо. (За книгою Д.Яворницького «Історія запорізьких козаків»).
Ø Побудуйте схеми, які б відображали групування однорідних членів речення й узагальнюючих слів.
Самостійна робота
Ø Списати. Поставити розділові знаки у реченнях (подано без їх вилучення). Підкреслити узагальнювальне слово. Яким членом речення воно виступає?
Природа Полтавщини була надзвичайно багатою з давніх-давен. У лісах було повно дичини, про яку зараз доводиться лише читати в старих книгах: ведмеді, дикі коні-тарпани, дикі кабани, бобри, борсуки, дятли, зозулі, дрімлюги, горобці, синиці, посмітюхи, одуди, іволги, солов’ї, вільшанки, дрозди, сови, коршуни, орлани, жайворонки – пташиний світ і сьогодні багатобарвний і багатоголосий (Ю. Дмитренко-Думич).
Творча робота
Ø Пропоную скласти сенкан, бо саме така форма поезії дає можливість у другому і третьому рядочках використовувати однорідні члени речення.(По рядах)
Полтавщина.                                                                               
Велична, прекрасна.            
   Вабить, чарує, манить.                 
   Невелике місто на карті України.       
   Батьківщина.                           
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.
Клоуз-тест
1. Між однорідними членами можуть ставитися такі розділові знаки:
а)кома, двокрапка, тире, крапка з комою;
 б)кома, тире, крапка з комою;
 в)кома, тире, лапки.
 2. У реченні «Зупинилась тиша, тиха і незбудна, зупинився в небі вечоровий дим» однорідні члени речення з’єднані:
 а) без сполучників;
 б)за допомогою сполучників;
В) за допомогою інтонації.
3.У реченні «Розбряклі від води окопи весь час обвалюються усі ми забагнючені до вух ждемо не діждемось коли настане час підміни кома не ставиться
А) між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету;
Б)між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжите з запереченням не, якщо таке словосполучення становить одне ціле.
4.У реченні
«Хай собі кружляє обертається хоч круг лампочки земля стара» між однорідними членами , не з’єднаними сполучниками, слід поставити:
А) кому;
 Б)тире.
5. У реченні
«Було багато пізніх, осінніх квітів» між означеннями ставиться кома, тому що:
А)вони характеризують предмети з одного боку;
Б) друге означення пояснює, уточнює перше;
В)вони є художніми означеннями.
6.У якому реченні допущено помилку?
А) Густа, як руно трава, й дрібненька, тонісінька осока доходять до самої води.
Б) Петербурзьким шляхом, по коліна грузнучи в заметах, бо
са йшла зморена, полатана Вкраїна, муку притуливши до чола.
В)Ледве чутно дзюрчить вода поперед великої, турецької галери.
7.У реченні «В такім разі депутацію слід слати не лише в Польщу, а й у Литву» між однорідними членами речення ставиться кома, тому що вони:
А) з’єднані протиставними сполучниками;
Б)з’єднані повторюваними єднальними сполучниками;
В)з’єднані попарно;
Г)з’єднані парними сполучниками.
8. У реченні «Ревнув з лютості і з болю Бурунда і лівою рукою стис Максима за груди» кома не ставиться, тому що:
А)сполучник вжито при однорідних членах один раз;
Б) сполучник повторюється в реченні не при однорідних членах;
В) однорідні члени речення, з’єднані повторюваними  сполучниками, утворюють  усталений вислів.
9. В одному з наведених речень наявне узагальнююче слово, яке стоїть перед однорідними членами речення. Отже, слід поставити двокрапку в такому реченні:
А) Усе було прекрасне в цій дівчині і лінії бездоганної чистоти личка, і пропорції тіла, й гармонія кольорів.
Б) Калино, ти живи! Вві сні і наяву приходжу до тебе, прилітаю з0за Єнісею, Вісли, з-за Дунаю, і рідною матусею зову, і падаю в пахучу мураву, і до колін солоних припадаю, і в щасті непоганьбленім ридаю, бо корінь мій дитинний – тільки ти.
В) Скрізь плач, і стогін, і ридання, несмілі поклики, слабі, на долю марні нарікання і чола, схилені в журбі.
10. У реченні слід поставити тире перед узагальнюючим словом:
А) Це над нами сумне лице яснішає сльоті, бо ні дощу, ні вітру, ні туману не бачу вже крізь вікна золоті.
Б) Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежка все це було йому знайоме, промовляло до нього.
 В)Тремтять надії, ніби лист на змерзлій сокорині, і рідних місць, і рідних міст нема тоді людині.
VІ. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання
За поданими схемами (написані на дошці) придумати речення.

Урок №46
Тема:  Звертання непоширені й поширені. Розділові знаки при звертанні.
Мета: поглибити знання про звертання, удосконалювати вміння визначати  звертання в реченнях, правильно інтонувати речення зi звертаннями, вживати розділові знаки у реченнях зi звертаннями; розвивати увагу, логічне мислення, емоційну сферу.
Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Творче спостереження на основі поезії з елементами аналізу
Ø Прочитати записаний на дошці (спроектовані через кодоспоп) вірш. Яка  тема цього вірша? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?
Ø Визначити у вірші звертання, пояснити їх роль. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
Ø Які розділові знаки вживаються при звертанні?
Прекрасні звертання
Є в нашій мові  прекрасні звертання,
Добрі і щирі, чудові слова.
Тими словами  усяк без вагання
Маму найкращу  свою назива:
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжній ловлю.
Мамонько рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю.
Я і до тата умію звертатись,
 Хочу в словах передати тепло.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло!
Татку, татусенько,  таточку, тату,
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу  тебе я обняти –
Ти мій порадник, заступник і друг!
Робота з підручником. (опрацювання таблиці «Звертання»). Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 128).
ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Робота з текстом
 (Учениця виразно читає календарно – обрядову пісню  «Зелена  дібровонька», записану на дошці ).
          Зелена дібровонько,
Чого так рано спустошена?
Трава на сіно покошена.
Ой молодая молодице,
Вийди до нас на вулицю,
Винеси нам купайлицю!
Ой рада б я виходити,
Та заставлять хату  мести,
Під круту гору воду нести,
А  під другую камінь котити.
Ой повій, вітре буйнесенький,
Викоти камінь круглесенький,
Зійди, дощику дрібнесенький,
Скропи травицю  -  муравицю -
Нехай я вийду на вулицю:
Винесу дівкам купайлицю.
Бо наші хлопці – недбайливці
Не вирубали  купайлиці,
Якби вони за нас дбали,
 То купайлицю вирубали б.
Бесіда:
-         Кому адресовано вірш? Обгрунтуйте відповідь  рядками з тексту.
-         Скажіть, з якими обрядами пов’язана  ця народна пісня?
-         Коли її співали?
-         Зверніть увагу на виділені словосполучення. Як вони називаються? Що виражають у поданих реченнях?
-         Обгрунтуйте вживання розділових знаків при звертаннях. У виділеному курсивом реченні підкреслити члени речення. Чи є звертання членом речення?
Робота в групах.
Пошукова робота в малих групах. (Кожна група працює із запропонованими реченнями, щоб пригадати інформацію про звертання, розділові знаки  при звертаннях і заповнити таблицю « Я вже знаю».)
1 група
 Зелена дібровонько,
Чого так рано спустошена?
Трава на сіно покошена.
2 група
Ой молодая молодице,
Вийди до нас на вулицю,
Винеси нам купайлицю!
3 група
Ой повій, вітре буйнесенький,
Викоти камінь круглесенький.
4 група
Зійди, дощику дрібнесенький,
Скропи травицю  -  муравицю.

Я вже знаю
Звертання – це слово  або сполучення слів.
Звертання має форму  кличного відмінка.
Звертання може стояти на початку, в середині й у кінці речення.
Звертання називає особу чи предмет, до якого звертається мовець.
Звертання не буває членом речення.
На письмі звертання виділяється комою або знаком оклику.

Робота в групах. Діти об’єднуються у 3 групи по 5 учнів.
Завдання кожній групі. Складіть речення зі звертаннями відповідно до вимог:
Перший учасник. Звертання міститься на початку речення.
Другий учасник. Звертання міститься у середині речення.
Третій учасник. Звертання міститься в кінці речення.
Четвертий учасник. Звертання поєднуються з вигуками.
П’ятий учасник.Речення містить однорідні звертання.
Гра «Лінгвокоманда»
( На аркушах записано в колонку звертання. Перший учень  добирає до них означення – епітет, записує і передає іншому. Аркуші заготовлено для трьох груп.)
Варіант 1
Варіант 2
Варіант 3
 Мово солов’їна
 Калино  червона
Барвінку хрещатий
Земле рідная
Матусю  дорогенька
Дівчино красна
Краю милий
Зоре вечірняя
Вітре буйний
Батьку сивий
Вербо зеленолиста
Квітко чарівна
Травинко маленька
Парусе білий
Голубе сизий
Творча трансформація
(З даними поширеними звертаннями кожна група складає речення за схемами.).
Наприклад.
…., добра доле,…….. ,вередухо вперта,….
Благослови, добра доле, вередухо вперта, на цій землі мені жити та на ній і вмерти.
Степе,…..!
 ….., земле, наша нене!
……, мій краю!
……., моя Вітчизно, ….., мій народе,…….
Зачитування складених речень по групах.
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок.
Гра «Лінгвістичний баскетбол»
(Вчитель задає питання, а учні пишуть в зошитах номер заданого питання, позначаючи відповіді «так» або «ні». Після виконання завдання, учні визначають кількість влучних попадань, за допомогою слайда)        
(Самоперевірка).
1. Чи поширюються звертання? ( Так).
2. Звертання виділяємо на письмі лапками? (Ні).
3. Звертання називає того, до кого звертаються? (Так).
4. Звертання може бути членом речення? (Ні).
5. Найчастіше звертання може бути виражене займенником? ( Ні ).
6. Звертання завжди стоїть на початку речення? ( Ні ).
7. Звертання використовується в науковому стилі? ( Ні ).
8. Усередині речення звертання виділяємо з обох боків комами? ( Так ).
9. При звертанні може бути знак оклику? (Так).
10. Чи може вживатися звертання в множині? (Так ).
11. Основне значення звертання смислове? ( Так ).
12. Слова  о, ой, теж належать до звертання? ( Ні ).
V. Підбиття  підсумків уроку
VI. Домашнє  завдання
Написати твір – мініатюру « Зустріч із весною» або скласти вірш, уживаючи звертання.                         
Матеріали до уроків
для 8 класу
Тема. Словосполучення й речення
Текст
Споконвіку українці дорожили обіцянкою. А тим більше присягою. Вона надзвичайно промовисто ілюструвала неписаний кодекс честі, була живим втіленням мовно-поведінкового етикету наших предків. Недарма століттями глибоко укорінювалися моральні основи: «Будь господарем своєму слову», «Не додержавши слова. Сам себе зневажиш».
На доказ своєї правди найбільш часто присягали землею. Зброєю, життям. Атрибутами і символами віри: хрестом, Біблією, іконою. За прадавніми віруваннями, той, хто неправдиво присягнув, буде вражений якимсь нещастям (За С. Богдан).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Розкрийте зміст одного з народних прислів’їв: «Будь господарем своєму слову».
Лінгвістичне завдання
Ø Випишіть по два іменних, дієслівних, прислівникових словосполучення. Зробіть їх синтаксичний розбір.
Ø Затранскрибуйте перше речення.
Тема. Речення. Види речень за метою висловлювання
Текст
Українці… Не здолані горем діти Господні …Серед них були й такі великі світочі, що жаром серця зігрівали своє земляцтво на віки. Де вони сьогодні? Ждем доброї долі, не докладаючи зусиль. Чого діждемося? Невже згасли найпалкіші почуття, найсміливіші думки, втомилися руки?!
Не вірмо! Ми є! І нам бути! Дух непокори, вічне прагнення волі, розум, виняткова працьовитість, витривалість, щедрість, привітність, ввічливість. У сукупності цих рис поставали ми здавна перед світом, сповнені власної самоповаги до ближніх. Усе це благородство душі плекалось упродовж історії у святилищах українських родин. Саме там формувався наш національний характер та життєве кредо. Велика мудрість етнопедагогіки не стерта часом, вона живе і нині. Чому ж тоді так часто озиваються у нас старі причини нашої недолі: ледачість, нерішучість, егоїзм? Задумаймось! Час не жде! (За Г. Лозко).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Назвіть видатних українців.
Лінгвістичне завдання
Ø Схарактеризувати кожне речення за метою висловлювання.
Ø Знайдіть окличні речення. Зясуйте, яка їх роль у висловлюваннях.
Ø Запишіть виділене речення. Підкресліть головні й другорядні члени.
Тема. Тире між підметом і присудком
Країна смутку і краси
Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю.
Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменш мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище; високі в степу могили та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон.
Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки.
Україна – це марні, обшарпані, голодні люди. Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть… Україна – це царське та панське безмежне свавілля… Праця до сьомого поту…
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі. Поема жалю і смутку, краси і недолі.
                                                                               (За С. Васильченком).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Поміркуйте, а що є для вас Україна?
Ø Поясніть висловлювання «Україна – це країна смутку і краси».
Лінгвістичне завдання
Ø Поясніть пунктограму «Тире між підметом і присудком».
Творче завдання
Складіть сенкан зі словом Україна.
Тема. Означено-особові речення
Вірш
Не зобидь ні старця, ні дитину,
Поділись останнім сухарем.
Тільки раз ми на землі живемо,
У могилу не бери провину.
Зло нічого не дає, крім зла.
Вмій прощати, як прощає мати.
За добро добром спіши воздати, -
Мудрість завше доброю була.
Витри піт солоний із чола
І трудись, забувши про утому,
Бо людина ціниться по тому,
Чи вона зробила, що могла,
Скільки сил у неї вистачало,
Щоб на світі більше щастя стало.
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте вірш. Дайте заголовок. Яка  тема цього вірша? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?
Ø Поясніть вислів: «Добрим жити на білому світі веселіше».
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у вірші означено-особові  речення. Поясніть їх роль.
Ø Замініть усно односкладні речення синонімічними двоскладними.
Творче завдання
Гра «Дебати»
Діти об’єднуються у дві групи. І група доводить, що у житті зла більше і воно перемагає, а ІІ група – добро завжди перемагає зло.
Вірш
Не нарікай на глухість душ людських
І не гостри в злобі на них зубів.
А ти. Що людям доброго зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Чого мовчиш? Подумай і збагни,
Але уже з низької висоти,
І зваж, і переваж; а хто є ти?
І зваживши, нікого не вини,
А сам в своє більмо душі заглянь,
Чи там хоч раз добром світила рань
І променем зорилася святим?
І ти збагнеш, що до твоїх страждань
Не відгукнеться й власна глухомань,
А ти шукаєш в людях доброти.
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте вірш. Дайте заголовок. Яка  тема цього вірша? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у вірші означено-особові  речення. Поясніть їх роль.
Ø Замініть усно односкладні речення синонімічними двоскладними.
Творче завдання
Написати твір-п’ятихвилинку  «Добрим жити на білому світі веселіше».
Вірш
Кажімо більше ніжних слів
Знайомим, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану,
Чи перший біль, чи то останній,
Коли б то знати наперед.
Кажімо більше ніжних слів.
Комусь всміхаймось ненароком.
То не життя людське коротке,
Короткі в нас слова черстві!
Кажімо більше ніжних слів!
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте вірш. Дайте заголовок. Яка  тема цього вірша? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у вірші означено-особові  речення. Поясніть їх роль.
Ø Замініть усно односкладні речення синонімічними двоскладними.
Вірш
Ти маєш пам’ятати, що від того
Іржавіє і лист новий заліза,
Що не знаходять діла жодного для нього,
І в сирості лежить він некорисний.
Душі людській – важніше набагато:
Пороки потайні й пороки явні
До серця стежку прокладають – їх багато,
Запам’ятай із них хоч три принаймні.
По-перше, заздрість. Знищ її, неправу,
Й навчись по правді цінувать людей.
Цінуй їх вдачу, успіх, славу,
Не слухай заздрості лихих речей.
По-друге, злість. Біжи від неї, друже.
Сій доброту. Живи з повагою, обачно,
Себе суди, якщо когось осудиш,
Пробач комусь, якщо собі пробачив.
В пориві злому, в рішенні крутому
Утримайся і гніву не показуй.
Не спричини образи випадково,
Якщо ж спричиниш – вибачайсь одразу.
І третє – то коріння багатьох незгод,
Що  безліч особистостей калічить, -
Лінь. Це ганебніший у всі віки порок,
Тож потурати ліні нам не личить.
Не у пустому лежанні щоденнім,
А в святі світлого, корисного труда
Шукай свій смисл, працюй завжди натхненно,
Щоб розквітала доля молода.
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте вірш. Дайте заголовок. Яка  тема цього вірша? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у вірші означено-особові  речення. Поясніть їх роль.
Ø Простежте, на чому в таких реченнях зосереджується увага – на дії чи на виконавцеві.
Ø Знайдіть спонукальні речення. Визначте, що вони виражають – вимогу чи прохання.
Творче завдання
Напишіть твір-мініатюру у вигляді порад «Що потрібно для щастя людині».
Тема. Однорідні члени речення
Ліс на Волині
Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину – то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині.
Містина вся дика, таємнича, але не понура, – повна ніжної  задумливої поліської краси.
Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вже вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман  то лежить пеленою, то хвилює до вітру, розвивається, одкриваючи блідо-блакитну воду. У лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів (За Лесею Українкою).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Поясніть, як досягається цілісність і зв’язність тексту. Які художні засоби використано в тексті?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть в тексті речення з однорідними членами. Визначте їх синтаксичну роль. Поясніть розділові знаки в них.
Ø У підкресленому реченні визначте кількість рядів однорідних членів.
Ø Затранскрибуйте останнє речення.
Ø Випишіть у 3 колонки слова за орфограмами:
а)ненаголошені голосні [е], [и];
б)уподібнення приголосних;
в) подовження та подвоєння приголосних.
Творче завдання
Ø Використовуючи художні засоби, запишіть свої враження від перебування в лісі.
Текст
Скарбниця народного досвіду
Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово – прислів’я і приказки, які прийшли до нас із сивої давнини.
Вражає сила мудрості, поетичної краси, високої моралі прислів’їв та приказок, що свідчить про гострий розум народу, його етичні та естетичні почуття, багатий духовний світ. Їх культурна й художня цінність надзвичайно висока. Тут кристалічно відкладається національна історія народу, суспільний лад, побут. Звичаї та світосприйняття.
Вони стали кодексом неписаних законів моралі й поведінки, їх крилата мудрість передає широку картину радості й страждань, сміху й сліз, любові й ненависті, віри й безвір’я, правди й кривди, добра і зла, краси істини та жалюгідності забобонів, підвищуючи мовну ерудицію сучасного оратора (За Г. Сагач).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Пригадайте, які прислів’я і приказки ви вчили у попередніх класах.
Ø Поміркуйте, чому фольклор  називають скарбницею народного досвіду?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у тексті однорідні члени, укажіть, якими членами речення вони виступають. Як однорідні члени речення допомагають розкрити тему тексту?
Ø Поясніть розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
Текст
Звичайне повсякденне життя запорозьких козаків у Січі складалося наступним чином. Козаки вставали до схід сонця, відразу вмивалися холодною джерельною чи річковою водою, далі молилися Богу і за якийсь час після цього сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили по-різному: хто об’їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся у стрілянні. Хто лагодив одяг, хто лежав на боці, попахкував люлькою-носогрійкою, розповідаючи про власні подвиги на війні чи слухаючи розповіді інших, або викладав плани нових походів. Рівно о 12 годині курінний кухар вдаряв по казанові, і на цей звук кожен козак поспішав до свого куреня на обід. Обід у кожному курені готував окремий кухар з помічниками, невеликими хлопцями, обов’язком яких було приносити воду в курінь і тримати в чистоті казани й посуд (Д. Яворницький).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Розкажіть, що ви знаєте з історії про побут козаків?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у тексті однорідні члени речення, назвіть, якою частиною мови вони виражені,
Ø Поясніть розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
Текст
Напередодні дня святої Тройці, в суботу ранком, до схід сонця, дівчата й молодиці йдуть на левади або в поля рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток, канупер і татарське зілля. Ввечері цього ж дня квітчають свої хати зеленим гіллям клену, липи, ясеня, та осоки. Перед дверима будівель, на воротях, а також в загороді, де ночує скот. Ставлять гілля зеленої осики.
Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоби двору і хати, називають клечанням, а весь тиждень перед святою Тройцею, - клечальним, зеленим або русальним (О.Воропай).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Розкажіть, як за народними традиціями називають день святої Тройці? Як його святкують у вашій сім’ї?
Ø Чому рослину називають татарським зіллям?
Лінгвістичне завдання
Ø Яка частина мови переважає в тексті?
Ø Знайдіть у тексті однорідні члени речення, назвіть, якою частиною мови вони виражені.
Ø Поясніть розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
Ø Запишіть фонетичною транскрипцією виділене слово.
Текст
Багато є таємниць у світі, й одна з найбільших з-поміж них – мова.
З ран..ього дитинства і до глибокої старості людина невід…ільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряд…я. що вивищує людину над світом. Робить її нездолан…ою в пошуках істини. Розпочинається прилучен…я дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день нам урок пізнан…я. І завжди і скрізь наш учитель – мова.
Усі діян…я наші, думи і сподіван…я закріплюються у слові. Слово – це наше найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було безпосередньому сприйман…ю. У ньому від…дзеркалюються всі «айсберги» світу.
За допомоги слова ми проникаємо в думи й почут…я, які хвилювали людей за тисячоліття до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати їм у слові найсокровен…іше. Слово – найвірніший посланець з минулого в сьогодення і сьогоден…я в прийдешнє. Завдяки його могутності не замулюється людський досвід. Це схованка мудрості й невмирущості народу (За І. Вихованцем).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом.  Дайте заголовок. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Розкажіть, які функції виконує мова.
Ø Поясніть, як ви розумієте зміст виділеного речення.
Лінгвістичне завдання
Ø Перепишіть текст, на місці крапок поставте, де потрібно, пропущені літери й поясніть правопис цих слів.
Ø Визначте кількість букв і звуків у виділених словах.
Тема. Однорідні та неоднорідні означення
Текст
Це було незвичайне наддніпрянське село. Незважаючи на те, що воно розташоване за сотню метрів від Дніпра, його майже зовсім не видно з пароплава. Видно тільки п’ять-шість хат, що стоять на невеликих терасах одна над однією в зелені яблунь, груш, в червоному розсипі низеньких, але родючих вишень. Вершини гір покриті сосновим, дубовим та березовим лісом. На вершинах теж видно кілька хат. Усі хати побілені розчином крейди з синькою і тому здаються легкими, прозорими, ніби висіченими з небесної бірюзи. Коли вийти на вершину однієї із трьох гір і глянути на схід, очам відкриваються неосяжні заливні луги, дубові діброви, рукави Дніпра, що виблискують на сонці, ніби широкі, блискучі мечі, кинуті казковими велетнями в лугові трави та верболози (За М.Руденком).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Опишіть село, в якому ви живете.
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть речення спочатку з однорідними означеннями, а потім з неоднорідними. З’ясуйте, чим вони відрізняються.
Ø Поясніть розділові знаки в реченнях.
Ø Доведіть, що в першому реченні означення є неоднорідними.
Творче завдання
Ø Складіть ланцюжок асоціацій до слова село.
Тема. Речення зі звертанням та вставними словами
Підкова на щастя
Кожен з вас, сподіваюся, знає вислів – підкова на щастя. Та не для всіх, далебі, відоме його походження. Генеалогія афоризму сягає глибокої давнини. Ще в Стародавньому Римі та Греції був звичай підковувати коней і волів. Якщо, скажімо, ратаї чи воїни робили це з практичних міркувань, то для заможної верхівки таке оздоблення тварини носило чисто обрядовий характер – кожен по-своєму намагався продемонструвати статки: власники коней чи волів узували їх у срібні, а то й золоті підківки, намагаючись цим самим підкреслити своє суспільне становище. Траплялися, однак, випадки коли дорогоцінні вироби непомітно губилися, і той, кому щастило знайти з благородного металі підківку, неабияк дякував долі. Звідси, отже, й похідний вислів – підкова на щастя.
Коли і де з’явилася вона, хто той лівша, що, розірвавши в горні шмат заліза, викував півовальний каблучок і припасував його до копита коневі? На жаль, історія не приберегла імені далекого майстра (За В. Скуратівським).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Розкажіть про предмети, які приносять щастя (за давніми повір’ями).
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у тексті вставні слова. Назвіть групу за значенням.
Ø Зробіть письмовий синтаксичний розбір останнього речення.
Творче завдання
Ø Напишіть твір-п’ятихвилинку на тему: «Тотем у моєму житті», використовуючи вставні слова.
Ø Підберіть «асоціативний кущ» до слова щастя.
Тема. Речення з відокремленими членами
Текст
Був паркий літній вечір. Небо, обкладене з усіх боків чорними хмарами, кидало синювату мертву тінь, що застигла, чекаючи страшної грози.
Жоден листок не ворушився на деревах, нерухомо застигло повітря, й незважаючи на те, що не відчувалося кругом і найменшого вітерця, важкі чорні хмари, прорізані білими клуботливими звивами, поволі випливали із західного боку неба й застилали весь небосхил.
На землю насувалася чорна тінь.
Налякані страшним явищем природи птахи то з голосними криками кружляли навколо своїх гнізд, то забивалися під покрівлю дзвіниці, під карнизи церков і будинків.
Гудів монастирський дзвін, сповіщаючи про кінець вечірні (За М. Старицьким).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Дайте заголовок. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Які художні засоби використані в тексті?
Ø Чи доводилося вам спостерігати за початком грози?
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у тексті відокремлені члени речення. Поясніть стилістичну роль відокремлених членів речення. Визначте, якими вони є членами речення та чим виражені.
Ø Поясніть розділові знаки у реченнях з відокремленими членами.
Творче завдання
Напишіть твір-пятихвилинку на тему: “Літня гроза», використовуючи відокремлені члени речення.
Тема. Відокремлені другорядні члени речення, розділові знаки в них
Текст
Це діялося давно, більш як три століття тому. Чимало міст і сіл Полтавщини прибрав до своїх рук окатоличений магнат Єремія Вишневецький. Славився він своєю нелюдською жорстокістю у численних володіннях, в тому числі на Полтавщині. Змучені непосильницьким гнітом, воліли селяни за будь-яку ціну звільнитися від панщини. За невиконання повинностей молодий князь, лютий і ненависний, жахливо розправлявся з людьми: вішав, саджав на палі, рубав голови. У кожному містечку посеред ринку стояли шибениці. Не витримуючи екзекуції, дехто тікав на необжиті землі, вільні й багаті (О. Хало).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Дайте заголовок. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Які художні засоби використані в тексті?
Ø Розкажіть, що ви знаєте з художньої літератури чи історії про панщину.
 Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть у тексті відокремлені члени речення. Поясніть стилістичну роль відокремлених членів речення. Визначте, якими вони є членами речення та чим виражені.
Ø Поясніть розділові знаки у реченнях з відокремленими членами.
Тема. Пряма мова. Діалог
Текст
Випікання хліба в українській родині було не буденною справою, а священним дійством, тонкощі якого передавалися з покоління в покоління. Допомігши висадити паляниці у піч, діти виходили з хати, «щоб хліб не злякати», доки він буде рости. Відчувши запах спеченого хліба, стукали у двері: «Дозволь, мамо, в хату увійти, хліб з печі вийняти допомогти». Мати відповідала: «Заходь, доню, будем хліб виймати, на рушник долі його викладати».
Мати подавала дівчинці (або й хлопчикові) хлібини, щоб покласти їх на чистому рушнику, застеленому на столі. Потім вони покривалися чистою полотниною або рушником, розшитим квітами, «щоб відпочив та господаря діждався».
Далі діти спостерігали звичай розділення першої хлібини, супроводжуваний ось таким діалогом між батьками. Батько, вимивши руки, сідав до столу і звертався до матері: «Що то на столі лежить, ще й квітами вкрите?» Мати: «То, батьку, хліб спочиває, господаря з лану дожидає». – «То треба його взяти та дітям дати». – «Господаря просим!» - «Мати у хаті – господар при хаті. Без матері хата сирота, а без батька вдова. Тож тобі, мати, хліб брати, та та дітям до нього слово казати».
Мати перекидала через ліве плече чистий вишиваний рушник «щастя і долі2. Брала в ліву руку хлібину. А в праву – ніж і, приклавши до грудей, відрізала скибочку. При цьому приказувала: «Оце тобі, Оленочко, донечко наша рідна. Гарною зростаєш, батькам допомагаєш. Хай не обходить тебе щастя і доля. Щоб люди тебе шанували. А хлопці – цілували – ось тобі цілушечка». Доня щиро дякувала мамі. Потім мати відрізала наступну скибку: «А це тобі, Іванку. Рано синок встає, всьому лад дає. Рости здоровим та дужим, будеш Мар’янці добрим мужем» (О. Кириченко).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті? Дайте йому заголовок.
Ø Про які звичаї та обряди, пов’язані з хлібом, ви можете розповісти?
Ø Пригадайте 3-4 прислів’я чи приказки про хліб.
Лінгвістичне завдання
Ø Поясніть розділові знаки при прямій мові. Замініть її діалогом, запишіть.
Тема. Відокремлені члени речення
Дніпро
Дніпро! Від цього слова спадає з тебе зневіра і втома, і зцілюєшся ти, ослаблений, і повертаєш собі життєдайні сили.
 Не в образі водного шляху, не у вигляді повені, нестримної й бурхотливої, не в картині сизого безмежжя простору, сповненого світла, барв і гомону, постає Дніпро. Він є символом нашої сутності, вічного буття народу, його багатства, сили і здоров’я. 
 Висвітливши у своїй душі цей символ, воскресаєш, як тлінний Лазар з небуття. Стаєш мов хрест на церковній бані – святий і чистий.
 Дніпро… Розділився, монолітний і дужий, на річки, потоки й рукави, ніби стомився дорогою й спинитися хоче. Досягаючи столиці України, він омиває зелені острови, тихою гладінню засинає на лебединих озерах. Та допавши до зелених круч Печерська, виривається на степовий простір. Тоді благословляють золотим блиском його нестримний біг до моря суворі шпилі Лаврських соборів  (За Р. Іваничуком).
Комунікативне завдання
Ø Прочитайте текст. Доведіть, що запропоноване висловлювання є текстом. Яка  тема цього тексту? Сформулюйте основну його думку. Які аргументи на підтвердження основної думки наводить автор? До якого типу мовлення належить текст? Який стиль мовлення використано у тексті?
Ø Розкажіть, яка річка протікає у вашому селі. Опишіть її.
Ø Розкажіть про свої «символи дитинства».
Лінгвістичне завдання
Ø Знайдіть речення з відокремленими членами. Вкажіть вид.
Ø Поясніть умови відокремлення та розділові знаки.
Ø Затранскрибуйте виділені слова.


Немає коментарів:

Опублікувати коментар